Свідотство КС № 10613/10

Надання правової допомоги в сфері корупції та захисту прав інтелектуальної власності

адвокатське бюро

Заперечення головуючому судді.

Як не допустити прийняття суддею незаконного рішення? Один зі способів – подання адвокатом Заперечення на дії головуючого судді

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ПРОТИ ДІЙ ГОЛОВУЮЧОГО СУДДІ C.
У СУДОВОМУ ЗАСІДАННІ ВІД 28 ЛЮТОГО 2025 Р.

Зарічним районним судом м. Суми (суддя – С.) знаходиться справа

№ *** за Заявою ОСОБА 1 про встановлення факту родинних відносин, заінтересована особа – Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Частиною 3 ст. 214 ЦПК України передбачено, що у разі виникнення заперечень у будь-кого з учасників справи, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до протоколу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу.

Право на справедливий судовий розгляд цивільних і кримінальних справ гарантується ст. 6 Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод.

Проте, в порушення цієї норми, судове засідання від 28.02.2025 р. ніяк не можна назвати справедливим. Більше того, суддя в засіданні проявила свавілля, упередженість до сторони заявниці, а саме:

  1. 1. Суддя не дозволила представнику заявниці реалізувати право бути допитаною як  свідок, у порушення ч.1  ст. 92  ЦПК України, а саме:
    «Сторони, треті особи та їхні представники за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи», запропонувавши обрати виступати у справі або як свідок, або як представник.
  2. 2. Суддя С. на початку засідання повідомила про неможливість заслухати свідка заявниці – ОСОБА 4 в Новозаводському районному суді м. Чернігова у режимі відеоконференції із-за зайнятості суду. Проте, свідок ОСОБА 4, яка прибула на засідання 28.02.2025 р., явку якої забезпечила представник заявниці, відповідно до Ухвали Зарічного районного суду м. Суми, повідомила про те, що Новозаводський районний суд м. Чернігова їй пояснив, що Зарічний районний суд м. Суми не звертався з дорученням забезпечити допит свідка в режимі відеоконференції на 28.02.2025 р. і у цьому винний Зарічний районний суд м. Суми.
    Таким чином, заявниця, завдяки бездіяльності Зарічного районного суду м. Суми, не реалізувала своє законне право мати свідка як доказ у справі. Суддя С. у засіданні 28.02.2025 р. заявила, що такі заяви представника заявниці не відповідають дійсності.
  3. 3. Суддя С. Заяву про встановлення родинних відносин розглядає не виправдано довго.
    Так, Заяву ОСОБА 1 суд прийняв до провадження 28.10.2024 р.
    Перше засідання призначено на 29.01.2025 р.
    Друге засідання призначено на 28.02.2025 р.
    Третє засідання призначено на 10.04.2025 р.
    Таким чином, заява станом на 10.04.2025 р. буде розглядатися протягом майже 6 місяців, при тому, що термін вступу у спадщину заявниці, яка ще й має інвалідність першої групи, спливає 28.02.2025 р.
    • Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

      Строк розгляду Заяви про встановлення факту родинних відносин суддею С. у справі № *** не можна назвати розумним, розглядаючи його також у сукупності з неодноразовими наполегливими запитаннями нотаріуса ТРЕТЯ ОСОБА 2 до представника заявниці, чому вона протягом цілих шості місяців не довела факт родинного зв’язку у суді. При цьому, нотаріус надіслала спадкову справу до суду тільки ввечорі 27.02.2025 р., перед засіданням від 28.02.2025 р., і суд протягом декількох місяців не зобов’язував нотаріуса терміново виконати його вимогу.

      За висновком Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 361/8331/18 від 1 жовтня 2020 року, у постанові Верховний Суд виходив з такого: «якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні».
  4. 4. Суддя усною немотивованою ухвалою залучила до справи ОСОБА 2 та ОСОБА 3, не аргументувавши необхідність такого залучення, що безпідставно затягує строк розгляду Заяви ОСОБА 1, зважаючи на її предмет. До того ж залучення цих учасників відбулося аж через чотири місяця після прийняття справи до провадження, що свідчить про штучне затягування розгляду справи суддею.
  5. 5. На початку допиту свідка ОСОБА 5 суддя психологічно тиснула на неї, попереджаючи, що вона як свідок зобов’язана точно називати всі дати, знати чітко всі імена, та в разі неправильного їх зазначення, буде нести відповідальність, та свідку, який не є юристом – цитувала статті ЦПК України.

    До того ж, такі роз’яснення суддя вчиняла невиправдано довго як для попередження свідка, завдяки чому добилася своєї мети – свідок не витримала тиску судді і розплакалась, адже їй відомо, що свідок повинен говорити в суді тільки правду, і тільки те, що він пам’ятає або знає, і не зобов’язаний знати дати, яких він не знає. При цьому у свідка немає обов’язку точно знати те, чого він дійсно не пам’ятає. Свідок ОСОБА 5 після засідання зазначила, що не змогла повністю розповісти на допиті все, що хотіла, саме із-за жорсткого тиску судді на неї перед допитом.
  6. 6. Суддя, запитуючи на початку допиту як свідка ОСОБУ 5, так і свідка ОСОБУ 6, в обох випадках не дала їм відповісти на питання, чи знають вони стосовно чого розглядається справа, обірвавши їх відповіді, резюмувавши, що вони – знають. А у випадку зі свідком ОСОБОЮ 6 суддя сама зазначила, що свідок знає, що слухається «спір про що». Таким чином, суддя створила уяву, що слухається справа «про спір», хоча заявниця у Заяві не заявляла про наявність спору, а просила лише встановити факт родинних відносин між нею та сином.

Всі зазначені заперечення заявлялися представником заявниці у судовому засіданні 28.02.2025 р. із проханням занести у протокол судового засідання.

У зв’язку з наведеним та керуючись частиною 3 ст. 214 ЦПК України,

ПРОШУ:

  1. 1. Прийняти    до     уваги    мої    заперечення     щодо           протизаконних    і упереджених дій головуючого С. у судовому засіданні від 28.02.2025 р.
  2. 2. Заперечення занести до протоколу судового засідання та постановити відповідну ухвалу.
  3. 3. Приєднати до матеріалів провадження.

Додатки:

  1. 1. Ордер.
  2. 2. Свідоцтво.

28.02.2025

Представник заявниці, адвокат БУСОЛ ОЛЕНА ЮРІЇВНА

Результати судового рішення по даній справі щодо встановлення факту родинних відносин можете переглянути в розділі “Приклади виграних справ”

Своєчасне звернення до адвоката для подання до суду Заяви про встановлення факту родинних відносин та кваліфіковане представництво адвоката інтересів клієнта в суді, допоможе клієнту не втратити, а отримати законну спадщину

Напишіть нам

    ×
    Записатись на консультацію

      ×
      Write to us

        ×
        Book a consultation

          ×
          0
            0
            Ваш кошик
            Ваш кошик порожнійПовернутися до магазину