Звільнення як наслідок повідомлення про корупцію: що потрібно доводити в суді

Небезпека неподання потрібних доказів для викривачів корупції

Зазвичай викривач корупції на підприємстві, організації після його незаконного звільнення звертається до суду з позовом із вимогами про поновлення його на роботі та оплату вимушеного прогулу з вини роботодавця. Тут є одна небезпека – звільнений викривач самостійно може не пов’язати причину і наслідок (повідомлення про корупцію та звільнення) при наданні доказів до суду. Часто позивач оскаржує тільки сам факт звільнення. В такому випадку на допомогу може прийти адвокат по корупційним порушенням, який:

• розробить для клієнта стратегію і тактику ведення справи,
• використає потрібні для конкретного випадку законодавчі акти,
• розставить правильні акценти для збору потрібних доказів.

Як довести зв’язок між повідомленням про корупцію та звільненням викривача

Як правило, роботодавець звільняє викривача корупції з посади, мотивуючи це іншими причинами – низькими показниками роботи, реорганізацією на підприємстві, скороченням посади, дисциплінарними проступками працівника тощо. Звичайно, в інтересах керівника оформити всі підстави для звільнення в законний спосіб, що він і робить, використовуючи норми закону про працю. Поки роботодавець шукає шляхи «законних» способів звільнення, він часто вдається до мобінгу, накладення безпідставних дисциплінарних стягнень щодо викривача, відмови в черговій відпустці, і таке інше.

Як же довести таку вину керівництва підприємства, якщо звільнення відбулося через викривацьку діяльність працівника? Спершу має бути доведено порушення роботодавцем вимог Закону України «Про запобігання корупції».

Про наявність зв’язку між негативними заходами впливу або загрозою їх застосування роботодавцем та повідомленням викривачем про порушення вимог закону можуть свідчити такі обставини:

• послідовність подій –  спочатку повідомлення особою про факти корупції, і лише після цього – застосування до викривача негативних наслідків;
• наближеність в часі цих подій, наприклад, мобінг викривача або накладення догани відбулось одразу або невдовзі після повідомлення ним про корупцію на підприємстві;
• висування необґрунтованих вибіркових претензій, упередженого ставлення і, навіть, погроз до викривача, застосування фізичного або психологічного насилля, шантажу після повідомлення ним про факти корупції;
• відсутність раніше будь-яких претензій до працівника, тобто до часу повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції;
• наявність фактів просування по службі працівника на вищі посади протягом роботи на даному підприємстві;
• наявність заохочень та нагород працівника у минулому.

Отже, наявність або відсутність зазначених обставин дасть змогу адвокату клієнта з корупційних злочинів довести, та суду – встановити відсутність чи наявність причинного зв’язку між застосуванням негативних заходів впливу до викривача роботодавцем.

Що має встановити суд?

Розглядаючи справу викривача корупції, звільненого з роботи, суд має встановити:

• чи мали місце факти, які наводить позивач, і якими обґрунтовуються заперечення відповідача, та якими доказами вони підтверджуються;
• чи є інші факти, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
• які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Важливо викривачу корупції або його адвокату акцентувати на вибірковому негативному ставленні до позивача з боку відповідача та примушуванні його до звільнення, якщо це мало місце. Вибірковість тут означає, що до інших працівників за подібні проступки такі негативні заходи з боку роботодавця не вживалися.

Суд перевіряє, чи є у справі листи або інші документи, що свідчать про системні порушення прав позивача з боку відповідача, починаючи з дати факту повідомлення про корупцію.

Важливим доказом позивача про звільнення через повідомлення про корупцію є наявність його листів до НАЗК про факти грубого порушення його трудових прав. Відповідно до суду позивачем мають бути надані листи НАЗК до викривача про застосування заходів впливу на роботодавця.

Довести правомірність свого рішення має роботодавець

Верховний Суд став на бік викривача, зробивши висновок, що саме відповідач (суб’єкт владних повноважень) зобов’язаний довести відсутність причинного зв’язку між повідомленнями про корупцію та застосуванням негативних заходів впливу або загрози таких заходів впливу.

Таким чином, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Саме відповідач повинен вжити заходів, спрямованих на спростування обставин, наведених позивачем, щодо наявності вказаного причинного зв’язку, та надати до суду докази на підтвердження правомірності своїх дій та рішень.

Відповідач у суді повинен довести, що викривач повідомив не про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», а про інші порушення. Роботодавець також вимушений доводити, що дії відповідача не були негативними, тобто для викривача не було вжито негативних заходів.

Заперечення суб’єкта владних повноважень мають бути обґрунтованими та переконливими.

Саме такі заперечення буде складно зробити роботодавцю, якщо адвокатом викривача корупції буде зібрана достатня сукупність доказів для правильного вирішення спору.

Автор: Адвокат Олена Бусол