За яким пунктом статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» краще подаватися на відстрочку: за п. 9, чи п. 13?
До Адвокатського бюро звернувся клієнт, у якого є матір – має інвалідність 1-ї групи. та згідно з Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією «потребує стороннього догляду»; батько – пенсіонер 60+. Клієнт є єдиним сином. Одружений, діти відсутні. Зареєстрований із матір’ю за однією адресою, батько – за іншою адресою, з питанням:.«За яким пунктом статті 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» краще подаватися на відстрочку у даній ситуації: за п. 9, чи п. 13, і – чому?
Умови подання на відстрочку по догляду згідно п. 9 та п. 13
Відповідно до п. 13 Закону, на відстрочку мають право військовозобов’язані, які:
- мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов’язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов’язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Вичерпними умовами для отримання відстрочки за цією підставою є:
- Наявність одного з батьків з інвалідністю 1 або 2 групи.
Ця умова дотримана наявністю у клієнта матері з інвалідністю 1 групи. - Відсутність інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати. До них відносяться: діти, другий з батьків.
Ця умова дотримана відсутністю у матері клієнта інших дітей та наявністю непрацездатного батька-пенсіонера, який не повинен за законом утримувати свою дружину.
Особами, які зобов’язані утримувати батьків, є повнолітні донька та син за умови, якщо батьки є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги.
Відповідно до п. 9 Закону, на відстрочку мають право військовозобов’язані, які:
- зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною
та/або
- своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії
або
- лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду.
Військовозобов’язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 та не отримують компенсації за догляд, звертаються за встановленням факту здійснення постійного догляду із заявою у довільній формі на ім’я керівника виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті ради, районної у м. Києві військової адміністрації за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання особи, за якою здійснюється догляд.
У заяві повинні бути зазначені відповідні відомості про військовозобов’язаного, який здійснює постійний догляд. Скласти їх повний і необхідний перелік клієнту може допомогти адвокат.
Військовозобов’язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14, до заяви додають документи, визначені у підпунктах 9 і 14 додатка 5 Постанови КМУ № 560, крім акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду.
Районні, міські держадміністрації (військові адміністрації), виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад для розгляду документів щодо встановлення факту здійснення військовозобов’язаним постійного догляду за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 Закону, утворюють постійно діючу комісію із встановлення факту здійснення особою постійного догляду.
Комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду здійснює розгляд заяви протягом десяти календарних днів з дати її подання.
У п. 9 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, ключове слово – «зайнята» доглядом. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» зайнятість – не заборонена законодавством діяльність осіб, пов’язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім’ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб’єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.
ВИСНОВОК: отже за яким пунктом краще подаватися на відстрочку: за п. 9, чи п. 13
Доцільно подати заяву на відстрочку за п. 13 Закону, оскільки у клієнта тут відсутні спірні моменти – він є єдиним сином, матір має інвалідність, інших зобов’язаних утримувати матір, немає.
Якщо подаватися на відстрочку за п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону, клієнту потрібно буде доводити, що він зайнятий постійним доглядом, і результат буде залежати від висновку комісії, тобто – від декількох осіб різних державних органів.
Разом з тим, адвокат вважає, що підстава «по догляду», що фігурує також і в п. 13, також потребує доведення здійснення фактично постійного догляду, зважаючи на значення поняття «постійний догляд» у законодавстві України. Тож можна до заяви на відстрочку додати нотаріально завірену заяву матері, в якій вона підтверджує здійснення постійного догляду за нею сином.
Керуючий АБ, адвокат Олена Бусол
Наші знання та досвід допоможуть ефективно та на високому рівні вирішити Вашу справу. Отримайте консультацію вже зараз!