Адвокатським бюро виграно справу в суді апеляційної інстанції щодо розірвання договору довічного утримання за недобросовісного відчужувача

У Київському апеляційному суді адвокатом Адвокатського бюро ОЛЕНИ БУСОЛ успішно оскаржено рішення суду першої інстанції по цивільній справі щодо розірвання договору довічного утримання.

Справа відрізняється тим, що  при односторонньої відмові відчужувача від виконання договору набувачем, адвокатом застосовано норма щодо прострочення кредитора за ст. 613 ЦК України, в якій закріплено, що відмова позивача від прийняття допомоги не може бути підставою для розірвання договору, якщо набувач продовжував виконувати свої обов`язки.

Справу вирішено на користь набувача за договором ще й завдяки правильно зібраним та оформленим належним доказам відповідача.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

єдиний унікальний номер судової справи 375/929/16-ц

номер провадження №22-ц/824/7830/2025

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – судді Лапчевської О.Ф., суддів Березовенко Р.В., Мостової Г.І., за участю секретаря судового засідання Єфіменко І.О., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2

на рішення Миронівського районного суду Київської області від 30 грудня 2024 року /суддя Капшук Л.О./

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Рокитнянського районного нотаріального округу Скоробагатько Валентина Данилівна, Житньогірська сільська рада Рокитнянського району Київської області про часткове розірвання договору довічного утримання, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку

та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, заборону вчинення дій, які можуть порушити право власності, –

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 , з урахуванням зміни позовних вимог, звернулася з вимогами про часткове розірвання договору довічного утримання №5024 від 08 грудня 2003 року, укладеного з ОСОБА_1 , скасування державної реєстрації цього договору, скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку серії КВ № 088754 від 27 квітня 2004 року. /т. 1 а.с. 236/

ОСОБА_1 подав зустрічний позов, вимагаючи усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження часткою житлового будинку та земельною ділянкою, заборони вчинення дій, що порушують його право власності. Просив усунути перешкоди у здійсненні ним права користування та розпорядження його майном з боку ОСОБА_3 , яка діє спільно з ОСОБА_4 – заборонити перешкоджати здійсненню його права перебувати у житловому будинку та користуватися та розпоряджатися майном та земельною ділянкою, що належать йому на праві власності, а саме: 0,5 частини житлового будинку та 0,75 % земельної ділянки по АДРЕСА_1 , відповідно до технічної документації. Заборонити ОСОБА_3 , яка діє спільно з ОСОБА_4 , в майбутньому перешкоджати йому розпоряджатися і користуватися нерухомим майном, що належить йому на праві власності по АДРЕСА_1 , відповідно до технічної документації. /т. 4 а.с. 162/

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 30 грудня 2024 року позов ОСОБА_3 задоволено частково: розірвано договір довічного утримання з ОСОБА_1 , скасовано державну реєстрацію його права власності на частину домоволодіння. У задоволенні вимог щодо скасування реєстрації договору та визнання недійсним державного акта відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково: ОСОБА_3 зобов`язано не перешкоджати йому у користуванні земельною ділянкою, набутою за договором дарування №5108 від 10 грудня 2003 року. Судові витрати розподілено пропорційно, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 275,61 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила розглянути «заперечення на ухвалу про залучення співвідповідача по цивільній справі № 375/929/16-ц від 27.07.2017 р.» від 11.08.2017 р., яке розглядається в апеляційному порядку, та задовольнити його. Скасувати судове рішення та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в позовних вимогах ОСОБА_3 , та повністю задовольнити вимоги зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 . У разі залишення судом апеляційної інстанції у силі рішення суду першої інстанції у частині розірвання договору довічного утримання, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 08 грудня 2003 року, який посвідчений приватним нотаріусом Рокитнянського районного нотаріального округу Скоробагатько Валентиною Данилівною, – відповідно до ч. 2 ст. 756 ЦК України, залишити за набувачем право власності на частину нерухомого майна (2/3 частки), що належить ОСОБА_1 за договором довічного утримання, з урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов`язки за договором.

На підтвердження вимог апеляційної скарги апелянт зазначила, що суд першої інстанції порушив норми процесуального та матеріального права. Зокрема, розгляд справи відбувся за відсутності відповідача та його представника, які перебували на лікуванні, без належного повідомлення, що порушує статтю 158 ЦПК України та статтю 6 Конвенції про захист прав людини. Заява про відкладення розгляду від 25 грудня 2024 року не була врахована. Суд не дослідив докази виконання ОСОБА_1 умов договору довічного утримання, зокрема грошові перекази, забезпечення продуктами, ремонт будинку, що підтверджується чеками та відеозаписом. Позивачка з 2016 року відмовлялась приймати допомогу, що є простроченням кредитора за статтею 613 ЦК України. Суд безпідставно не допитав свідків відповідача ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та нотаріуса ОСОБА_10 , заявлених у клопотанні від 18 січня 2025 року, чим порушив статтю 81 ЦПК України. Також суддя виявила упередженість, що підтверджується заявами про відвід від 14 травня, 20 червня, 06 серпня 2024 року, а також запереченнями проти її дій від 10 квітня, 13 червня, 15 серпня 2023 року. Залучення ОСОБА_4 як співвідповідача після її статусу свідка позивачки створює конфлікт інтересів, що не було розглянуто судом, попри заперечення від 11 серпня 2017 року. Позовні заяви від 09 серпня 2016 року, 27 липня 2017 року, 19 грудня 2017 року не відповідали вимогам статей 175, 177 ЦПК України, зокрема через відсутність доказів та неналежну сплату судового збору, проте, суд не повернув позов, чим порушив статтю 185 ЦПК України. Суд не перевірив невідповідність медичних висновків ЛКК від 19 серпня 2016 року та 02 липня 2017 року, а також підробку підпису ОСОБА_1 у журналі обліку державних актів. Суд проігнорував докази перешкоджання ОСОБА_4 виконанню договору, зокрема листи Миронівського відділу поліції від 19 червня 2017 року, 10 травня, 16 травня, 04 червня 2018 року, лист Житньогірської сільської ради від 03 квітня 2017 року, лист Київоблгаз від 08 липня 2017 року. Покази свідків позивачки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 не підтвердили фактів невиконання договору ОСОБА_1 , але суд вибірково оцінив їх, ігноруючи їх зв`язки з ОСОБА_4 . Суд не врахував психічний стан позивачки, зокрема діагнози церебрального атеросклерозу та дисциркуляторної енцефалопатії другого ступеня, які могли вплинути на її свідчення. Суд не дослідив факт крадіжки договору дарування земельної ділянки ОСОБА_4 , що бачив ОСОБА_1 у кабінеті нотаріуса. Суд не дослідив факт примусу ОСОБА_4 свідка ОСОБА_15 до зміни пояснень, що підтверджується суперечностями в її показах. Суд не врахував тривалість виконання договору – чотирнадцять років до позову, двадцять один рік на момент розгляду – та інвалідність ОСОБА_1 третьої групи, що є підставою для застосування частини другої статті 756 ЦК України.

Сторони в судове засідання не з`явились, про час та дату судового розгляду повідомлені належним чином, представники сторін звернулись з клопотаннями про розгляд справи за їх відсутності, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення – скасуванню з частковим задоволенням зустрічного позову, на підставі наступного.

Судом встановлено08 грудня 2003 року між ОСОБА_3 з однієї сторони та ОСОБА_1 , ОСОБА_4 укладений договір довічного утримання, який посвідчений приватним нотаріусом Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Скоробагатько В.Д. та посвідченого в реєстрі за № 5024 (том 1 а.с. 6, том 3 а.с. 10).

Згідно з умовами зазначеного договору ОСОБА_3 передала у власність порівну ОСОБА_1 та ОСОБА_4 належний їй житловий будинок з господарськими спорудами і земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зобов’язалися довічно повністю утримувати ОСОБА_3 , забезпечуючи її харчуванням, одягом, доглядом, необхідною допомогою, зберігши в її безоплатному довічному користуванні цілий житловий будинок. Вартість матеріального забезпечення (харчування, одягу, догляду та необхідної допомоги) визначена сторонами в розмірі 70 (сімдесят) гривень на місяць.

Пунктом 9 договору довічного утримання передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання сторонами умов договору, він може бути розірваний за згодою сторін, а у випадку відмови від добровільного розірвання однією із сторін – у судовому порядку.

Житловий будинок належав ОСОБА_3 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого згідно з рішенням № 171 виконкому Рокитнянської районної ради Київської області від 19 липня 1988 року, зареєстрованого у Білоцерківському бюро технічної інвентаризації Київської області 27 листопада 1989 року (реєстр № 2-516), свідоцтва про право власності, виданого згідно з рішенням Житньогірської сільської ради Рокитнянського району Київської області № 59 від 30 жовтня 2003 року, зареєстрованого в Білоцерківському бюро технічної інвентаризації Київської області 02 грудня 2003 року (реєстр № 2-516).

Земельна ділянка площею 0,316 га (0,125 га – для будівництва та обслуговування житлового будинку та споруд, 0,1915 га – для ведення особистого підсобного господарства) належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-КВ № 042512, виданого згідно з рішенням № 35 Житньогірської сільської ради Рокитнянського району Київської області від 05 червня 2001 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 04 травня 2002 року за № 361.

Земельна ділянка належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-КВ № 042512 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,633 га (0,25 га – для будівництва та обслуговування житлового будинку, 0,383 га – для ведення особистого підсобного господарства), виданого на ім’я ОСОБА_16 та ОСОБА_3 згідно із рішенням № 35 Житньогірської сільської ради Рокитнянського району Київської області від 05 червня 2001 року (том 1 а.с. 246, том 3 а.с. 4).

На підставі договору довічного утримання № 5024 від 08 грудня 2003 року за ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстроване право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 по частці за кожним (реєстраційний номер 3723998, номер запису 516 в книзі 2), (том 1 а.с. 16, том 3 а.с. 5).

На підставі договору дарування, посвідченого 10 грудня 2003 року приватним нотаріусом Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Скоробагатько В.Д. за номером 5108, відповідач ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку площею 0,316 га для ведення особистого підсобного господарства за адресою: АДРЕСА_1 (том 1 а.с. 205, том 3 а.с. 5 зв.).

На підставі договору довічного утримання № 5024 від 08 грудня 2003 року та договору дарування № 5108 від 10 грудня 2003 року на ім’я ОСОБА_1 виданий державний акт серії КВ № 088754 від 27 квітня 2004 року на право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,6334 га (0,2500 га – для будівництва і обслуговування житлового будинку , 0,3834 га – для ведення особистого селянського господарства). Співвласником зазначеної земельної ділянки (25 %) зазначено ОСОБА_4 (том 1 а.с. 17, том 3 а.с. 6).

19 січня 2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за взаємною згодою розірвали договір довічного утримання № 5024 від 08 грудня 2003 року в частині передачі ОСОБА_4 у власність частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Запис про припинення обтяження на частину зазначеного будинку внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження. (том 1 а.с. 249, 250, том 3 а.с. 10, 11).

Також у матеріалах справи наявні письмові докази, що підтверджують дані про стан здоров’я ОСОБА_3 .

З виписки із медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_3 , виданої КМЗ Рокитнянської районної ради «Рокитнянський районний центр первинної медико – санітарної допомоги» 23 червня 2016 року, вбачається, що вона страждає на ІХС: кардіосклероз атеросклеротичний, гіпертонічна хвороба ІІ ст., стенокардія напруги ІІ ФК; СН ІІ ст; АСГМ ІІ ст; ДЕП ІІ ст; хронічний гастрит; хронічний холецистит; хронічний панкреатит, випадіння матки та стінок піхви V ст; вузловий зоб, незріла катаракта, ангіосклероз сітківки (том 1 а.с. 7, 8).

Відповідно до даних висновку ЛКК № 75 від 19 серпня 2016 року ОСОБА_3 за станом здоров’я хвора та потребує сторонньої допомоги терміном на один рік. Відповідно до даних висновку ЛКК № 9 від 02 лютого 2017 року ОСОБА_3 за станом здоров’я хвора та потребує постійного стороннього догляду терміном на один рік (том 1 а.с. 51, 247, том 3 а.с. 7, 9).

Згідно з даними виписки з історії хвороби ОСОБА_3 знаходилася на стаціонарному лікуванні у КЗ КОР «Київської обласної ради» з 29 березня 2017 року до 31 березня 2017 року (том 1 а.с. 198).

Відповідно до даних довідки КМЗ Рокитнянської районної ради Київської області «Роктнянська ЦРЛ» № 732 від 15 травня 2017 року ОСОБА_3 , за даними облікової документації, на диспансерному обліку у психіатричному кабінеті не перебуває і за медичною допомогою не зверталася (том 1 а.с. 243).

На підтвердження здійснення переказів позивачеві ОСОБА_3 грошових коштів відповідач ОСОБА_1 надав копії заяв про одержання готівки без дати на суму 100 грн та 300 грн, в яких адресатом зазначена ОСОБА_3 , відправником – ОСОБА_1 , копії фіскальних чеків на електронні перекази адресату Бусол в село Житні гори 18 серпня 2016 року у розмірі 100 грн, 11 жовтня 2016 року – 150,00 грн, 03 березня 2017 року у розмірі 600,00 грн, 13 вересня 2016 року у розмірі 200,00 грн, 01 листопада 2016 року у розмірі 300 грн, 14 лютого 2017 року у розмірі 300,00 грн, 18 квітня 2017 року у розмірі 150,00 грн, 24 лютого 2017 року у розмірі 450,00 грн, 17 січня 2017 року у розмірі 450,00 грн, 03 травня 2017 року у розмірі 200,00 грн, 07 липня 2017 року у розмірі 300,00 грн, 07 липня 2017 року у розмірі 300,00 грн, 01 серпня 2017 року – 500,00 грн, 04 вересня 2017 року – 500 грн, 06 жовтня 2017 року – 500 грн, 30 листопада 2017 року – 500,00 грн, 01 листопада 2017 року – 500,00 грн, 13 грудня 2017 року – 500,00 грн, 23 січня 2018 року – 500,00 грн, 31 січня 2018 року – 500,00 грн, 15 лютого 2018 року – 500 грн, 21 березня 2018 року – 500 грн, 08 квітня 2018 року – 500,00 грн, 08 травня 2018 року – 500,00 грн, 30 червня 2018 року – 500,00 грн, 09 липня 2018 року – 500,00 грн, 27 серпня 2018 року – 500,00 грн, 06 вересня 2018 року – 500,00 грн, 09 жовтня 2018 року – 500,00 грн, 18 грудня 2018 року – 200,00 грн, 29 січня 2019 року – 200,00 грн, 11 лютого 2019 року – 200,00 грн, 27 лютого 2019 року 200,00 грн, 16 квітня 2019 року – 500,00 грн, 01 травня 2019 року – 200,00 грн, 01 червня 2019 року – 500,00 грн, 06 липня 2019 року – 500,00 грн, 07 серпня 2019 року – 500,00 грн, 16 вересня 2019 року – 500,00 грн, 26 вересня 2019 року, 08 листопада 2019 року – 250,00 грн та 250,00 грн, 19 грудня 2019 року – 500,00 грн, 22 січня 2020 року – 500,00 грн, 29 лютого 2020 року – 500, 00 грн, 20 січня 2020 року – 500, 00 грн, 17 березня 2020 року – 500,00 грн, 03 квітня 2020 року – 500,00 грн, 20 травня 2020 року – 500,00 грн, 26 червня 2020 року – 500,00 грн, 15 липня 2020 року, 20 серпня 2020 року – 500,00 грн, 26 вересня 2020 року – 500,00 грн, 16 жовтня 2020 року – 500,00 грн, 10 листопада 2020 року – 500,00 грн, 01 лютого 2021 року 200,00 грн, 10 лютого 2021 року – 500,00 грн, 26 квітня 2021 року – 500,00 грн, 20 травня 2021 року – 500,00 грн, 17 липня 2021 року 700,00 грн, 14 серпня 2021 року – 700,00 грн, 09 жовтня 2021 року – 700,00 грн, 09 жовтня 2021 року -250,00 грн, 22 листопада 2021 року – 700,00 грн, 10 грудня 2021 року – 700,00 грн, 24 січня 2022 року – 700,00 грн, 14 лютого 2022 року – 700,00 грн, 30 травня 2022 року – 200,00 грн, 10 червня 2022 року – 350,00 грн.

Також на підтвердження повернення відправлених коштів відповідач надав службові чеки КМД УДППЗ «Укрпошта» на видачу готівки (том 1 а.с. 93 – 95, 180 – 185, том 2 а.с. 60, 108 – 113, 217 – 221, том 3 а.с. 89, 91, том 6 а.с. 153 -163, том 7 а.с. 10 – 41).

Відповідно до даних повідомлень ПАТ «Укрпошта» № 501 від 20 квітня 2017 року та № 3806-15-2980 від 25 листопада 2016 року ОСОБА_1 надіслав на ім’я ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 такі грошові перекази: № 0295 від 18 серпня 2016 року сумою 100,00 грн (виплачений одержувачу 23 серпня 2016 року), № 0079 від 13 вересня 2016 року сумою 200,00 грн, № 0079 від 11 жовтня 2016 року сумою 150,00 грн, № 0004 від 01 листопада 2016 року сумою 300,00 грн, № 0052 від 17 січня 2017 року сумою 450,00 грн, № 0098 від 14 лютого 2017 року сумою 300,00 грн, № 0054 від 24 лютого 2017 року сумою 450,00 грн, № 0093 від 03 березня 2017 року сумою 600,00 грн (зазначені грошові перекази за відмовою одержувача від отримання повернуті за зворотною адресою), № 0128 від 17 квітня 2017 року сумою 150,00 грн (не виплачений одержувачу, знаходиться у картотеці відділення поштового зв’язку) (том 1 а.с. 196, том 2 а.с. 124, 125, том 7 а.с. 44).

Відповідно до даних повідомлення ПАТ «Укрпошта» № 101.8.5.3-Б-3703 від 20 липня 2017 року ОСОБА_1 надіслав на ім’я ОСОБА_3 за адресою : АДРЕСА_1 такі грошові перекази: № 2391 сумою 300,00 грн, № 2392 сумою 300,00 грн від 07 липня 2017 року (зазначені грошові перекази за відмовою одержувача від отримання повернуті за зворотною адресою, оскільки адресат відмовився від їх одержання) (том 2 а.с. 59, том 7 а.с. 43).

Відповідно до даних довідки ВПЗ Ірпінь – 5, виданої ОСОБА_1 з відділення 08205 Ірпінь, були здійснені грошові перекази на ім’я ОСОБА_3 , індекс 09611, Житні Гори , а саме: 26 квітня 2021 року, 16 березня 2021 року, 10 лютого 2021 року, 16 грудня 2020 року, 26 вересня 2020 року, 20 серпня 2020 року, 15 липня 2020 року, 26 червня 2020 року, 20 травня 2020 року у розмірі 500,00 грн (том 6 а.с.159 зв., том 7 а.с. 42).

На підтвердження витрат на придбання ліків, одягу та продуктів харчування відповідач ОСОБА_1 надав етикетки, оригінали фіскальних чеків за період 2009 року, 2012-2017 років (том 1 а.с. 187 -195, том 2 а.с. 114-123).

Також відповідач склав детальний опис витрат, який виклав в таблиці підтвердження виконання ним договору довічного утримання (том 2 а.с. 62-64). Згідно з даними таблиці всього в 2016 році він сплатив позивачу готівкою 1920 грн, у 2017 році – 5326,00 грн, не враховуючи чеки на продукти та інші товари. В інші роки – 3000 доларів США та 6300 грн.

В матеріалах справи наявні письмові свідчення ОСОБА_8 від 22 березня 2017 року (том 1 а.с. 115-117), ОСОБА_8 від 30 червня 2017 року (том 2 а.с. 205), ОСОБА_18 від 23 березня 2017 року(том 1 а.с. 118-119), справжність підпису на яких засвідчені секретарем Житньогірської сільської ради Рокитнянського району Київської області. А також свідчення ОСОБА_7 від 20 квітня 2017 року (том 1 а.с. 120-121), ОСОБА_6 від 27 березня 2017 року, справжність підпису на яких засвідчені печаткою ПП «Бестменсервіс» із нерозшифорованим підписом особи, яка засвідчила справжність підпису.

На підтвердження обставин щодо недопуску відповідача ОСОБА_1 до спірних житлового будинку та земельної ділянки, ОСОБА_1 надав докази про його звернення 31 травня 2017 року до Рокитнянського ВП ГУ НП України в Київській області з заявою щодо неправомірних дій ОСОБА_4 (том 1 а.с. 199-203, том 2 а.с. 127-131).

Суд першої інстанції, задовольняючи позов ОСОБА_3 , керувався ст.ст. 744, 755, 756 ЦК України, вважаючи, що ОСОБА_1 неналежно виконував обов`язки за договором, зокрема, не надавав догляду, необхідного позивачці за станом здоров`я.

Зустрічний позов задоволено частково на підставі ст. 391 ЦК України та ст. 152 ЗК України, визнавши право ОСОБА_1 на користування земельною ділянкою, набутою за договором дарування.

Водночас, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

Суд першої інстанції не врахував тривалість виконання договору (14 років до позову, 21 рік на момент розгляду), відсутність будь-яких доказів щодо невиконання договору утримання, та односторонню відмову позивачки від прийняття допомоги, а задовольняючи зустрічний позов в частині усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за договором дарування, не звернув уваги на те, що фактично, що є основним предметом позову, вимоги заявлені щодо половини домоволодіння і земельної ділянки під ним, інша частина земельної ділянки, яка належить йому на праві власності на підставі договору дарування №5108 від 10 грудня 2003 року дотична до земельної ділянки під домом.

Відповідно до ч. 2 ст. 755 ЦК України, договір довічного утримання може бути розірваний за рішенням суду у разі невиконання або неналежного виконання набувачем обов`язків за договором, що є предметом доказування для позивача. Позивач зобов`язаний надати конкретні докази систематичного невиконання чи неналежного виконання набувачем зобов`язань, таких як забезпечення харчуванням, одягом, доглядом чи необхідною допомогою, а також довести, що це порушення є істотним (ч. 2 ст. 651 ЦК України). Доводячи свою позицію у справі, позивач повинен надати документи (наприклад, медичні довідки, які підтверджують потребу в догляді та його ненадання), свідчення свідків або інші докази, які б засвідчили відсутність матеріального чи нематеріального забезпечення. Медичні довідки про стан здоров`я позивача не є достатніми без підтвердження фактів невиконання набувачем конкретних обов`язків, передбачених договором. Якщо набувач надав докази виконання зобов`язань (чеки, квитанції, свідчення), позивач має спростувати їх, інакше позов не підлягає задоволенню. Відмова позивача від прийняття допомоги (прострочення кредитора за ст. 613 ЦК України) не може бути підставою для розірвання договору, якщо набувач продовжував виконувати свої обов`язки. Таким чином, тягар доказування лежить на позивачі, яка має підтвердити істотне порушення договору набувачем, а суд повинен дослідити всі докази сторін для забезпечення змагальності (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Звертаючись з позовом до суду у 2016 році, за минуванням 14 років існування договору довічного утримання, позивачка не надала жодного доказу щодо невиконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань, жодного доказу звернення до нього у зв`язку з неналежним виконанням договору.

Судом першої інстанції взято до уваги показання свідків, водночас це єдині докази у справі, свідки свідчать на користь сторін, які їх запросили, інших доказів, що б підтверджували показання свідків у справі не має.

Медичні довідки позивачки щодо стану здоров`я всі стосуються періоду з серпня 2016 року,  зібрані після подачі позову, у взаємозв`язку з відсутністю жодних звернень матері до сина про те, що їй потрібна допомога у зв`язку з погіршенням стану здоров`я, не становлять предмету доказування.

Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновків що основний позов задоволенню не підлягає.

Крім того, звертає увагу суд апеляційної інстанції і на те, що позивачка в односторонньому порядку після звернення до суду відмовилась від прийняття виконання за договором, разом зі співвідповідачем ОСОБА_4 перестали контактувати з ОСОБА_1 та пускати його у спірний дім.

Встановлено, що з моменту звернення ОСОБА_3 до суду в 2016 році між сторонами виник конфлікт, який призвів до недопущення ОСОБА_1 до користування та розпорядження належним йому майном – частиною житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . Цей конфлікт підтверджується заявою ОСОБА_1 до Рокитнянського ВП ГУ НП України в Київській області від 31 травня 2017 року про неправомірні дії ОСОБА_4 , яка перешкоджала його доступу до майна, а також доказами відмови ОСОБА_3 від отримання грошових переказів у 2016-2017 роках, що свідчить про створення перешкод у виконанні договору довічного утримання (ст. 613 ЦК України). Крім того, такі обставини також підтверджуються наданими відповідачем доказами у справі щодо перешкоджання виконувати договір довічного утримання: лист Миронівського відділу поліції № 3859 від 19.06.2017 р.; лист Миронівського відділу поліції від 10.05.2018 р. про надсилання копії матеріалів Єдиного обліку злочинів; талон-повідомлення про прийняття заяи про злочин від10.05.2018 р.; лист Миронівського відділу поліції № 2554 від 16.05.2018 р. з офіційним попередженням ОСОБА_4 ; лист Миронівського відділу поліції від 04.06.2018 – ОСОБА_4 винесено офіційне застереження про недопустимість застосування домашнього насильства стосовно ОСОБА_1 ; лист Житньогірської сільської ради № 53 від 03.04.2017 р. щодо проведення профілактичної бесіди з ОСОБА_4 ; лист Київоблгаз смт. Рокитне № 350 від 08.07.2017 р. щодо недопуску позивачкою і ОСОБА_19 слюсаря до помешкання, чим перешкодили відповідачу провести за його допомогою необхідні роботи.

Відповідно до ст. 391 ЦК України та ст. 152 ЗК України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном. Таким чином, вимоги ОСОБА_1 про заборону ОСОБА_3 перешкоджати його праву перебувати в будинку та користуватися частиною будинку і земельної ділянки обґрунтовані та підлягають задоволенню. Водночас вимога про заборону вчинення дій, що можуть порушити право власності в майбутньому, є передчасною, оскільки заявлена на майбутнє.

Отже, зустрічний позов задовольняється частково.

Щодо заперечення від 11 серпня 2017 року, які апелянт просить розглянути, апеляційний суд вважає залучення ОСОБА_4 співвідповідачем обґрунтованим на розсуді першої інстанції, її права за договором довічного утримання припинено у 2017 році, під час розгляду справи, фактично спір стосується відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , однак таке залучення не впливає на висновки суду апеляційної інстанції.

Також відхиляються доводи апеляційної скарги щодо процесуальних порушень суду першої інстанції – розгляду справи за відсутності учасників судового процесу, без їх повідомлення та під час лікування відповідача та його представника, оскільки про розгляд справи вони були повідомлені належним чином. 25.12.24 р. відповідач ОСОБА_1 подав заяву про відкладення (перенесення) розгляду справи (зареєстрована за № 8543/24) у засіданні, яке було призначено на 27.12.2024 р., у зв`язку з перебуванням його та його представника на лікуванні. Разом з тим, чергове відкладення, зважаючи на строки розгляду справи, це право суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 : 960 грн за заяву про перегляд заочного рішення та половину від сплаченого за зустрічні позовні вимоги 320 грн, оскільки вимоги апеляційної скарги задоволено на 2/3 – 960 грн.

Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу  представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на рішення Миронівського районного суду Київської області від 30 грудня 2024 року –  задовольнити частково.

Рішення Миронівського районного суду Київської області від 30 грудня 2024 року –   скасувати.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Рокитнянського районного нотаріального округу Скоробагатько Валентина Данилівна, Житньогірська сільська рада Рокитнянського району Київської області про часткове розірвання договору довічного утримання, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, – залишити без задоволення.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, заборону вчинення дій, які можуть порушити право власності, – задовольнити частково.

Усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права користування та розпорядження його майном з боку ОСОБА_3 , – заборонити перешкоджати здійсненню його права перебувати у житловому будинку, користуватися та розпоряджатися майном та земельною ділянкою, що належать ОСОБА_1 на праві власності, а саме: 0,5 частини житлового будинку та 0,75 % земельної ділянки по АДРЕСА_1 , відповідно до технічної документації.

В інших вимогах зустрічного позову відмовити.

Судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції розподілити наступним чином:

Стягнути з ОСОБА_3 / РНОКПП НОМЕР_1 / на користь ОСОБА_1 / РНОКПП НОМЕР_2 / 1280 грн.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції розподілити наступним чином:

Стягнути з ОСОБА_3 / РНОКПП НОМЕР_1 / на користь ОСОБА_1 / РНОКПП НОМЕР_2 / 960 грн

Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.