Постанова Київського апеляційного суду у справі про договір довічного утримання
Якщо ви є стороною договору довічного утримання і стикаєтеся з односторонньою відмовою від його виконання, важливо знати, що ваші права можна захистити в суді.
Адвокатське бюро надає юридичну допомогу у справах щодо розірвання договору довічного утримання, захисту права власності та усунення перешкод у користуванні майном.
Захист прав набувача при односторонній відмові від договору довічного утримання
Адвокатське бюро захистить ваше право набувача при односторонній відмові відчужувача від виконання договору довічного утримання
Київський апеляційний суд: справа №375/929/16-ц
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ (Витяг)
07 липня 2025 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 375/929/16-ц номер провадження №22-ц/824/7830/2025 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
| головуючого – судді суддів за участю секретаря судового засідання | Лапчевської О.Ф.,Березовенко Р.В., Мостової Г.І., |
| Єфіменко І.О., |
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА 2 – Бусол Олени Юріївни
на рішення Миронівського районного суду Київської області від 30 грудня 2024 року /суддя Капшук Л.О./
у справі за позовом ОСОБА 1 до ОСОБА 2, ОСОБА 3, треті особи: приватний нотаріус Рокитнянського районного нотаріального округу Скоробагатько Валентина Данилівна, Сільська рада Рокитнянського району Київської області про часткове розірвання договору довічного утримання, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку
та за зустрічним позовом ОСОБА 2 до ОСОБА 1 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, заборону вчинення дій, які можуть порушити право власності, –
ВСТАНОВИВ:
Позивачка, з урахуванням зміни позовних вимог, звернулася з вимогами про часткове розірвання договору довічного утримання 2003 року, укладеного з ОСОБА 2, скасування державної реєстрації цього договору, скасування державної реєстрації права власності ОСОБА 2 на ½ частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА, визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку.
ОСОБА 2 подав зустрічний позов, вимагаючи усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження ½ часткою житлового будинку та земельною ділянкою, заборони вчинення дій, що порушують його право власності. Просив усунути перешкоди у здійсненні ним права користування та розпорядження його майном з боку ОСОБА 1, яка діє спільно з ОСОБА 3 – заборонити перешкоджати здійсненню його права перебувати у житловому будинку та користуватися та розпоряджатися майном та земельною ділянкою, що належать йому на праві власності, а саме: 0,5 частини житлового будинку та 0,75 % земельної ділянки по АДРЕСА, відповідно до технічної документації. Заборонити ОСОБА 1, яка діє спільно з ОСОБА 3, в майбутньому перешкоджати йому розпоряджатися і користуватися нерухомим майном, що належить йому на праві власності по АДРЕСА.
Водночас, суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору.
Суд першої інстанції не врахував тривалість виконання договору (14 років до позову, 21 рік на момент розгляду), відсутність будь-яких доказів щодо невиконання договору утримання, та односторонню відмову позивачки від прийняття допомоги, а задовольняючи зустрічний позов в частині усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за договором дарування, не звернув уваги на те, що фактично, що є основним предметом позову, вимоги заявлені щодо половини домоволодіння і земельної ділянки під ним, інша частина земельної ділянки, яка належить йому на праві власності на підставі договору дарування 2003 року дотична до земельної ділянки під домом.
Відповідно до ч. 2 ст. 755 ЦК України, договір довічного утримання може бути розірваний за рішенням суду у разі невиконання або неналежного виконання набувачем обов’язків за договором, що є предметом доказування для позивача. Позивач зобов’язаний надати конкретні докази систематичного невиконання чи неналежного виконання набувачем зобов’язань, таких як забезпечення харчуванням, одягом, доглядом чи необхідною допомогою, а також довести, що це порушення є істотним (ч. 2 ст. 651 ЦК України). Доводячи свою позицію у справі, позивач повинен надати документи (наприклад, медичні довідки, які підтверджують потребу в догляді та його ненадання), свідчення свідків або інші докази, які б засвідчили відсутність матеріального чи нематеріального забезпечення. Медичні довідки про стан здоров’я позивача не є достатніми без підтвердження фактів невиконання набувачем конкретних обов’язків, передбачених договором. Якщо набувач надав докази виконання зобов’язань (чеки, квитанції, свідчення), позивач має спростувати їх, інакше позов не підлягає задоволенню. Відмова позивача від прийняття допомоги (прострочення кредитора за ст. 613 ЦК України) не може бути підставою для розірвання договору, якщо набувач продовжував виконувати свої обов’язки. Таким чином, тягар доказування лежить на позивачці, яка має підтвердити істотне порушення договору набувачем, а суд повинен дослідити всі докази сторін для забезпечення змагальності (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
…..
Звертаючись з позовом до суду у 2016 році, за минуванням 14 років існування договору довічного утримання, позивачка не надала жодного доказу щодо невиконання ОСОБА 2 своїх зобов’язань, жодного доказу звернення до нього у зв’язку з неналежним виконанням договору.
Судом першої інстанції взято до уваги показання свідків, водночас це єдині докази у справі, свідки свідчать на користь сторін, які їх запросили, інших доказів, що б підтверджували показання свідків у справі не має.
Медичні довідки позивачки щодо стану здоров’я всі стосуються періоду з серпня 2016 року, зібрані після подачі позову, у взаємозв’язку з відсутністю жодних звернень ОСОБА 1 до ОСОБА 2 про те, що їй потрібна допомога у зв’язку з погіршенням стану здоров’я, не становлять предмету доказування.
Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновків що основний позов задоволенню не підлягає.
Крім того, звертає увагу суд апеляційної інстанції і на те, що позивачка в односторонньому порядку після звернення до суду відмовилась від прийняття виконання за договором, разом зі співвідповідачем ОСОБА 3 перестали контактувати з ОСОБА 2 та пускати його у спірний дім.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати підлягають стягненню з ОСОБА 1 на користь ОСОБА 2 960 грн за заяву про перегляд заочного рішення та половину від сплаченого за зустрічні позовні вимоги 320 грн, оскільки вимоги апеляційної скарги задоволено на 2/3 – 960 грн.
Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА 2 – Бусол Олени Юріївни на рішення Миронівського районного суду Київської області від 30 грудня 2024 року – задовольнити частково.
Рішення Миронівського районного суду Київської області від 30 грудня 2024 року – скасувати.
Позов ОСОБА 1 до ОСОБА 2, ОСОБА 3, треті особи: приватний нотаріус Рокитнянського районного нотаріального округу Скоробагатько Валентина Данилівна, Сільська рада Рокитнянського району Київської області про часткове розірвання договору довічного утримання, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, – залишити без задоволення.
Зустрічний позов ОСОБА 2 до ОСОБА 1 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, заборону вчинення дій, які можуть порушити право власності, – задовольнити частково.
Усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА 2 права користування та розпорядження його майном з боку ОСОБА 1, – заборонити перешкоджати здійсненню його права перебувати у житловому будинку, користуватися та розпоряджатися майном та земельною ділянкою, що належать ОСОБА 2 на праві власності, а саме: 0,5 частини житлового будинку та 0,75 % земельної ділянки по АДРЕСА, відповідно до технічної документації
Юридичні висновки суду у справах про довічне утримання
Суд апеляційної інстанції детально роз’яснив, що для розірвання договору довічного утримання необхідно надати докази систематичного невиконання набувачем зобов’язань. Відмова від прийняття допомоги без доведених порушень не є підставою для припинення договору.
Отримайте юридичну допомогу у спорах щодо договорів довічного утримання
Наші адвокати мають успішний досвід захисту прав клієнтів у подібних справах, включно з представництвом у судах апеляційної інстанції.
Звертайтеся за консультацією, щоб захистити свої права на житлове майно та землю.