Індекс сприйняття корупції

ІНДЕКС СПРИЙНЯТТЯ КОРУПЦІЇ (англ. – Corruption Perceptions Index) (СPI)) – щорічний рейтинг держав світу за показником рівня корупції, який укладається міжнародною некомерційною антикорупційною неурядовою організацією із вивчення і боротьби з корупцією Transparency International  (TI). Індекс базується на декількох незалежних опитуваннях  громадян, іноземців, підприємців і аналітиків, які проживають в певній державі. В процедурі проведення опитувань беруть участь міжнародні фінансові та правозахисні експерти. CPI відображає рівень сприйняття корупції в державному cекторі підприємцями та аналітиками за шкалою в 100 балів (від 0 – дуже високий рівень корупції до 100 (корупція майже відсутня).

Transparency International як забезпечення прозорості та підзвітності влади

Мета Transparency International – забезпечити  прозорість і підзвітності влади. Саме прозорість у будь-якій сфері діяльності, за принципами Transparency International, є передумовою до зменшення корумпованості суспільства, та значно полегшує боротьбу з цим явищем. SPI є своєрідним зрізом поглядів, ставлення суспільства до корупції, на основі якого зарубіжними інвесторами, керівниками торгових компаній, банків ухвалюються рішення щодо розміщення капіталовкладень, ведення торгівлі, надання кредитів тощо.

Головний офіс організації знаходиться в м. Берлін (Федеративна Республіка Німеччина). Transparency International працює у понад 180 державах світу та всіх їх об’єднує єдина антикорупційна ідеологія, яка спрямована на встановлення єдиного базового режиму прозорості, у першу чергу, в фінансовій сфері. Український офіс акредитованого учасника глобальної мережі ТІ – Transparency International Ukraine знаходиться в м. Київ (Україна).

Згідно зі звітом Global Go To Think Tank за 2016 р. Transparency International  посіла 9 місце зі 100 у категорії «Кращі мозкові центри в світі (не в США)» і 27 місце з 150  – у категорії «Кращі мозкові центри в світі (в США та за межами США)».

З 1993 р., коли SPI був опублікований уперше, емпіричні дослідження корупції у світі активізувалися, що засвідчило підвищення інтересу міжнародного співтовариства до пошуку шляхів її мінімізації. До роботи в цій сфері долучилися багаточисельні міжнародні організації, наукові установи, зокрема, Всесвітній Економічний форум (англ. – World Ekonomic Forum), Міжнародна асоціація (англ. – Gallup International), Консультація з політичних та економічних ризиків у Гонконгу (англ. – Political and Economical Risk Consultancy Hong Kong), Світовий банк (англ. – World Bank), Базельський університет (англ. – Univerrsiti of Basel), Інститут Розвитку управління в Луїзіані (англ. – Inststut for Management Development Lausanne), Відділ економічної розвідки (англ. – Economist Intelligence Unit), Міжнародна правозахисна організація Дім свободи (англ. – Freedom House), Азійский банк розвитку (англ. – Asian Development Bank) та Африканський банк розвитку (англ. – African Development Bank).

Організація ТІ вперше спростувала уявлення про корупцію як класичного феномену, що не має кількісних показників, оскільки статистика не застосовується до латентних явищ.

Економічні наслідки

Зниження оцінки Індексу сприйняття корупції лише на один пункт призводить до відтоку з держави капіталу, що дорівнює 0,5% її валового внутрішнього продукту. Для України, яка має низький рейтинг сприйняття корупції, ці цифри означають втрату щороку щонайменше 20 млрд грн.

SPI, які розраховані Transparency International, свідчать, що упродовж двох десятиліть з року створення цієї організації (1993) рівень корупції в Україні стабільно залишався високим. За рівнем корупції Україна в різні роки прирівнювалася до таких держав, як Республіка Сьєрра-Леоне, Республіка Зімбабве, Республіка Ліберія, Республіка Малі, Республіка Мозамбік, Республіка Кот-д’Iвуар. Річні порівняльні виміри показника ІСК зумовлені не тільки фактичними змінами ступеня корумпованості, але й різницею у джерелах інформації, зміною методик, які застосовуються для збирання та оброблення даних. Transparency International закликає до вкрай обережного й акуратного використання даних SPI для виявлення динаміки корупції, у зв’язку з можливістю отримання неправильних, необ’єктивних результатів.

Адвокат О.Ю. Бусол