Чи є я “викривачем”?

З таким запитанням звернулася до Адвокатського бюро клієнтка, яка, як виявилося, анонімно повідомила про правопорушення, пов’язане з корупцією, до правоохоронного органу.

Канали повідомлення про корупцію

Щоб відповісти на таке запитання, адвокату треба з’ясувати, до якого органу вона повідомила та в який спосіб. Також має значення, чи клієнтка отримала через внутрішній канал на своєму підприємстві, і тому була зобов’язана розглянути його згідно зі своїми посадовими обов’язками. В такому випадку – така посадова особа точно не є викривачем.

За законом, особа, здійснюючи свій громадянський обов’язок або з  інших причин, може звернутися з повідомленням про порушення Закону України «Про запобігання корупції» до органу, в якому вона працює, або вищого керівництва. Це слід робити через офіційні канали для прийняття таких заяв, наприклад, через сайти державних органів. Інший варіант – повідомити Національне агентство з питань запобігання корупції, яке, до речі має повноваження для складання протоколів про вчинення корупції та передачі матеріалів до суду.

Анонімними каналами зв’язку, через які особа повідомляє про корупційне правопорушення (і є захищеними), будуть такі:

• офіційний web-сайту органу, установи;
• електронні поштові скриньки;
• голосові повідомлення з використанням технології ІР-телефонії – так звана анонімна гаряча лінія;
• голосові повідомлення із використанням телефонної мережі загального користування (анонімна гаряча лінія).

Захист від мобінгу

З нашої практики, схема повідомлення працівником свого роботодавця про наявність у ввіреної йому установі корупції, не працює зі зрозумілих причин – викриття таких фактів падає тінню на всю установу або організацію, що псує імідж її керівника.

Якщо особа, повідомила про корупційне правопорушення на підприємстві, яке вчиняє її керівник, подальші дії такого керівника до «викривача» відомі – зазвичай, це мобінг (цькування) працівника.

Нещодавно законодавець захистив таких осіб, яких піддають цькуванню, доповнивши КУпАП статтею 173^5, яка має назву Мобінг (цькування) працівника, і  передбачає накладення штрафу або громадські роботи.

Право складати протоколи про адміністративні правопорушення, зокрема за статтею 173⁵ КУпАП мають посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення. Тобто, якщо Ви опинилися в такому становищі, зверніться спершу до Держпраці.

До якого органу повідомити про корупційний злочин?

Розслідування корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень здійснюють уповноважені правоохоронні органи:

• Національне антикорупційне бюро,
• Державне бюро розслідувань,
• Спеціалізована антикорупційна прокуратура,
• Національна поліція.

Визначитися з підслідністю корупційних кримінальних правопорушень саме у Вашому випадку допоможе адвокат по корупції.

Коли особа набуває статусу викривача?

Особа набуває статусу викривача за сукупності таких умов:

• 1. Повідомлення здійснила фізична особа, яка не обов’язково є громадянином України – це може бути також іноземець, і навіть особа без громадянства, яка переконана, що інформація є достовірною;
• 2. Повідомлення містить фактичні дані, що свідчать про можливе вчинення іншою особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, які можуть бути перевірені;
• 3. Повідомлена особою інформація стала їй відома у зв’язку з її господарською, громадською, науковою, професійною, трудовою діяльністю, проходження нею служби/навчання, або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності.

Якщо відсутня хоча б одна з вищезазначених умов, особа не вважається викривачем.

Підкреслимо, що закон не ставить за умову повідомляти тільки однозначно достовірну інформацію про корупцію. Для дотримання однієї з умов набуття статусу викривача, достатнім є його власне переконання в тому, що повідомлена ним інформація є достовірною!

Особа набуває статусу викривача з моменту повідомлення органу, який зобов’язаний приймати інформацію про корупційні правопорушення.

Де отримати документ про набутий статус викривача?

Наявність статусу викривача в особи у зв’язку зі здійсненим нею повідомленням може бути підтверджена будь-якими документами, виданими уповноваженими органами (листами про проведення перевірки, відповіді органу на скаргу, заяву такої особи, витягом з постанови про відкриття кримінального провадження за участю викривача тощо).

Треба з’ясувати всі обставини

Спілкування клієнтки з Адвокатським бюро, з’ясування адвокатом всіх обставин справи, дало змогу визначити, що клієнтка на підприємстві за  своїми посадовими обов’язками не могла отримати інформацію щодо корупції через внутрішні канали зв’язку та відповідно, розглядати її.

Клієнтка повідомила про реальний конфлікт інтересів у керівництва на своєму підприємстві до Генеральної прокуратури України через анонімні канали зв’язку, будучи переконаною в тому, що повідомляє достовірну інформацію, і її дійсно можна перевірити уповноваженими органами.

Анонім не отримає статусу викривача

Оскільки клієнтка повідомила Генеральну прокуратуру України про корупцію на підприємстві анонімно, це означає, що її особу не встановлено, а анонім не може вважатися викривачем до того моменту, поки не розкриє свої дані. Адвокат встановив, що клієнтці потрібно було звернутися з наявною у неї інформацією про конфлікт інтересів, до Національного агентства з питань запобігання корупції. НАЗК в свою чергу, наділено повноваженнями складати протоколи про вчинення адміністративного правопорушення зокрема за статтею 172^-7. Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів КУпАП.

Автор: Адвокат Олена Бусол